2014 (lipiec)
wybrany wiceprzewodniczącym Parlamentu Europejskiego
2014 (maj)
po raz trzeci wybrany na posła do Parlamentu Europejskiego głosami wyborców z Wielkopolski, osiągając najlepszy wynik indywidualny wśród kandydatów 84 228 głosów
2009 – 2014
Jeden z najaktywniejszych europosłów z Polski w kadencji 2009-2014 Parlamentu Europejskiego: 185 przemówień na forum plenarnym, 245 projektów rezolucji, 54 pytań do Rady i Komisji Europejskiej, 10 raportów jako sprawozdawca i 76 sprawozdań jako kontrsprawozdawca
2009
ponownie wybrany na posła do Parlamentu Europejskiego głosami 27106 wyborców z Kujawsko-Pomorskiego
2009
najbardziej aktywny europoseł z Polski w kadencji 2004-2009 Parlamentu Europejskiego: 267 przemówień na forum plenarnym, 217 projektów rezolucji, 96 pytań do Rady i Komisji Europejskiej
2008
wybrany „Eurodeputowanym Roku 2008” przez magazyn „The Parliament Magazine”, jako trzeci Polak w historii, po J. Buzku i J. Olbrychcie
2005 -2008
wiceprzewodniczący Wydziału Zagranicznego PZPN
2001 -2005
wiceprezes WTS Atlas Wrocław
2000
wybrany wiceprzewodniczącym Sejmowej Komisji Prawa Europejskiego
od 1999
prezes Instytutu Studiów i Prawa Europejskiego
1999-2001
prezes klubu żużlowego WTS ATLAS Wrocław (poprzednio wiceprezes)
1999-2001
Przedstawiciel Polski w Zgromadzeniu Parlamentarnym Unii Zachodnioeuropejskiej
1998 (sierpień) – 1999 (kwiecień)
piastowanie funkcji Ministra – Członka Rady Ministrów, odpowiedzialnego za informowanie o Unii Europejskiej w Polsce
1998- 2002
Przewodniczący Rady Cooperation Fund – instytucji dystrybuującej środki z Unii Europejskiej
1998 (styczeń)
zaproponowanie szczegółowych warunków negocjacyjnych w rozmowach Polska – Unia Europejska (Rzeczpospolita jako partner, a nie klient, dostęp Polaków do rynków pracy UE, ograniczenie sprzedaży ziemi cudzoziemcom, dostęp naszych rolników do tych samych subwencji, jakie mają farmerzy z UE)
1997 (grudzień)
udział wraz z premierem Jerzym Buzkiem na szczycie w w Luksemburgu gdzie Polska zostaje oficjalnie zaproszona do negocjacji dotyczących wstąpienia do UE
1997 (listopad)
zaprzysiężenie jako ministra – przewodniczącego Komitetu Integracji Europejskiej w rządzie premiera Jerzego Buzka
1997 (październik)
wygrana w wyborach do sejmu – po raz drugi poseł Ziemi Wrocławskiej, ponad 37 100 głosów – pierwsze miejsce pomimo startu z 5 miejsca na liście – najlepszy z kandydatów wrocławskiego AWS, 12 wynik AWS w skali kraju
1997-1999
wiceprezes klubu żużlowego WTS Atlas Wrocław
1996
rezygnacja z funkcji prezesa Zjednoczenia Chrześcijańsko-Narodowego po przegranych wyborach prezydenckich – była to jedna z nielicznych w polskiej polityce, dobrowolna dymisja z zajmowanego stanowiska
1994
wybór na prezesa Zjednoczenia Chrześcijańsko – Narodowego, po marszałku Wiesławie Chrzanowskim
1993-1997
szef Redakcji Katolickiej Polsat (zaakceptowany przez Episkopat Polski)
1993 (listopad)
wybrany na wiceprezesa Zjednoczenia Chrześcijańsko – Narodowego
1993 (wrzesień)
bardzo dobry wynik indywidualny w wyborach parlamentarnych, siódmy wśród 14 posłów z Wrocławia. Katolicki Komitet Wyborczy „Ojczyzna” w skali kraju nie pokonuje jednak progu 8% poparcia wyborców i nikt z list tej koalicji wyborczej nie wchodzi do Sejmu. Po wyborach parlamentarnych pierwszy wiceminister odwołany przez premiera W. Pawlaka
1993 (czerwiec)
wiceminister kultury i sztuki w rządzie Hanny Suchockiej
1992-1994
członek komisji likwidacyjnej „RSW” „Prasa – Książka – Ruch”
1991-1993
przedstawiciel Polski w Zgromadzeniu Parlamentarnym NATO
1991
wybrany na posła z Wrocławia (12 199 głosów), wiceprzewodniczący sejmowej Komisji Kultury i Środków Przekazu, przewodniczący sejmowej Podkomisji Prawa Autorskiego, przewodniczący polsko-włoskiej grupy parlamentarnej
1990-1991
sekretarz redakcji w miesięczniku „Głos”, zastępca redaktora naczelnego w dzienniku „Wiadomości Dnia”, redaktor naczelny „Dziennika Dolnośląskiego”, dyrektor wydawnictwa „NORPOL Press”
1991
wybrany na posła z Wrocławia (12 199 głosów), wiceprzewodniczący sejmowej Komisji Kultury i Środków Przekazu, przewodniczący sejmowej Podkomisji Prawa Autorskiego, przewodniczący polsko-włoskiej grupy parlamentarnej
1988-1990
stypendysta Jagiellonian Foundation i Fundacji Grabowskiego, dziennikarz w „Dzienniku Polskim” w Londynie, współpracował również z „Kontaktem” (Paryż) i „Rzeczpospolitą Polską ” (Londyn)
1987
Fondazione Romana Marchesa J.S. Umiastowska – stypendium w Rzymie
1986-1987
praca w Archiwum Akt Nowych w Warszawie – po trzech miesiącach pracy, po odmowie złożenia przysięgi „urzędnika państwowego” nie przedłużono mu umowy o pracę oraz w podziemnym Archiwum „Solidarności”
1981-1986
studia na Uniwersytecie Wrocławskim, sekretarz Koła Naukowego Historyków, przedstawiciel studentów w Radzie Wydziału Filozoficzno – Historycznego, elektor w wyborach rektora Uniwersytetu, szef podziemnego Niezależnego Zrzeszenia Studentów (NZS) Uniwersytetu Wrocławskiego w latach 1984-1986; inicjator odrodzenia „Krajówki” NZS; członek trzyosobowego tajnego Prezydium Krajowej Komisji Koordynacyjnej NZS w latach 1986-1987, praca magisterska na temat stosunków polsko-czesko-słowackich
1981
Absolwent 39 Liceum Ogólnokształcącego im. „Ludowego Lotnictwa Polskiego” w Warszawie tzw. “De-Wu-Lot”, którego absolwentem był wcześniej późniejszy prezydent Lech Kaczyński.
Ur. 25.01.1963r., Londyn (Wielka Brytania)
***
Autor pięciu książek:
„Lata niezakończonej walki. Polska i Polacy w latach 1939-45″, Londyn 1989,
„Droga do Polski” – zbiór felietonów 1986-1989, Londyn 1990,
„Widziane z Wrocławia” – zbiór felietonów z lat 1998-2000, Wydawnictwo Dolnośląskie, Wrocław 2001,
„W skórze reportera” – zbiór 34 reportaży z 38 krajów świata, wydawnictwo Zysk, Warszawa 2011.
„Mój kraj, mój świat” – zbiór publicystyczny, wydawnictwo Zysk, Poznań 2014
oraz współautor pracy pt. „Nowe programy pomocowe Unii Europejskiej dla małych i średnich przedsiębiorstw”. Wrocław 2003
Prywatnie: żonaty, trzech synów: Przemysław, Bartosz, Stanisław
*** *** *** *** *** *** ***
2014 (липень)
обраний віце-президентом Європейського парламенту
2014 (травень)
втретє обраний депутатом Європейського парламенту голосами виборців Великопольщі, досягнув найкращого результату серед кандидатів (84 228 голосів)
2009 – 2014
один з найбільш активних польських депутатів Європейського парламенту в каденції 2009-2014: 185 виступів на пленарних засіданнях, 245 проектів резолюцій, 54 питання до Ради та Європейської Комісії, 10 рапортів представлених в якості доповідача та 76 звітів в якості співдоповідача
2009
переобраний до Європейського парламенту голосами 27 106 виборців воєдства Куявсько-Поморського
2009
найбільш активний польський депутат Європейського парламенту в каденції 2004-2009. 267 виступів на пленарних засіданнях, 217 проектів резолюцій, 96 питань до Ради та Європейської Комісії
2008
вибраний “Євродепутатом року 2008” за версією журналу “The Parliament Magazine”, таким чином став третім в історії поляком після Є. Бузка та Я. Ольбрихтського
2005 -2008
Віце-голова Закордонного відділу Польського футбольного союзу
2000
обрано віце-головою Парламентського комітету з європейського права
від 1999
президент незалежного Інституту досліджень та європейського права
1999-2001
президент спідвейного клубу «Атлас» (колишній віце-президент)
1999-2001
Представник Польщі в Парламентській Асамблеї Західноєвропейського союзу
1998 (серпень) – 1999 (квітень)
виконання функції міністра – Члена Ради Міністрів, який несе відповідальність за інформування про Європейський Союз у Польші
1998- 2002
Голова Ради Cooperation Fund – організації яка займається розподілом коштів від Європейського Союзу
1998 (січень)
запропонування особливих переговорних умов в розмовах Польща – Європейський Союз (Річ Посполита як партнер, а не як клієнт; доступ поляків на ринки праці ЄС; обмеження продажі землі іноземцям; доступ польських фермерів до таких самих субсидії, які мають европейські фермери)
1997 (грудень)
участь разом з прем’єр-міністром Єжи Бузеком в саміті в Люксембурзі, де Польща була офіційно запрошена на переговори щодо вступ до ЄС
1997 (листопад)
приведений до присяги в якості міністра – голови Комітету європейської інтеграції в уряді прем’єр-міністра Єжи Бузека
1997 (жовтень)
перемога на виборах до сейму – другий раз депутат від Вроцлавської Землі, більш ніж 37 100 голосів – перше місце, незважаючи на страрт з 5 місця в списку – найкращий з кандидатів з вроцлавської ВАС (Виборча акція “Солідарність”), 12 результат ВАС в державі
1997-1999
президент спідвейного клубу «Атлас»
1996
відставка з поста голови президента Християнсько-народного об’єднання після програшу на президентських виборах – це була одна з небагатьох, в польській політиці, добровільних відставок
1994
Вибір на пост голови Християнсько-народного об’єднання, після маршалка Вєслава Хшановського
1993-1997
Шеф-редактор Католицької редакції “Польсат” (затверджений польським єпископатом)
1993 (листопад)
обраний заступником голови Християнсько-народного об’єднання
1993 (вересень)
дуже добрий індивідуальний результат на парламентських виборах, сьоме місце серед 14 депутатів з Вроцлава. Проте Католицькому виборчому комітету “Батьківщина” (“Ojczyzna”) не вдається подолати 8% виборчий поріг і жоденому зі списків виборчої коаліції не вдалося увійти до сейму. Після парламентських виборів перший віце-міністр відкликаний з поста прем’єр-міністром В. Павлаком
1993 (червень)
віце-міністр культури і мистецтв в уряді Ганни Сухоцької
1992-1994
член ліквідаційної комісії “RSW” “Преса – Книги – Рух”
1991-1993
представник від Польщі в Парламентській асамблеї НАТО
1991
обраний депутатом з Вроцлава (12 199 голосів), віце-голова Комісії з питань культури і засобів інформації, голова парламентського Підкомітету з авторського права, голова польсько-італійської парламентської групи
1990-1991
Секретар редакції місячника “Голос”, заступник головного редактора часопису “Новини дня”, головний редактор газети “Нижньосілезький щоденник”, директор видавництва “NORPOL Press”
1988-1990
стипендіант Ягелонського фонду та Фонду Грабовського, журналіст в “Щоденнику польському” в Лондоні, також співпрацював з “Контактом” (Париж) та “Жечпосполітою Польською” (Люндон)
1987
Fondazione Romana Marchesa J.S. Umiastowska – стипендія в Римі
1986-1987
праця в Архіві нових актів – після трьох місяців роботи після відмови прийняття присяги “державного службовця” йому не було продовжено трудову угоду в Архіві нових актів та в підземному Архіві “Солідарності”
1981-1986
навчання у Вроцлавському університеті, секретар студентського наукового гуртка істориків, представник студентів у Раді філософсько-історичного факультету, виборець у виборах ректора університету, голова підпільного Незалежного об’єднання студентів (НОС) на Вроцлавському університеті в роках 1984-1987, ініціатор відродження “Крайовкі” („Krajówki”) (НСО), член 3-х особової таємної Президії Крайової координаційної комісії НОС в роках 1986-1987, дипломна праця на тему польсько-чесько-словацьких відносин
1981
Випускник 39 середньої школи ім. “Народної польської авіації” в Варшаві т.з. De-Wu-Lot, котрої випускником раніше був екс-президент Лех Качинський
Народився 25.01.1963 р., Лондон (Велика Британія)
***
Автор п’яти книжок:
“Роки незавершеної боротьби. Польща і поляки в 1939-45 роках”, Лондон 1989,
“Дорога до Польщі” — збірка фейлетонів 1986-1989 років, Лондон 1990,
“Погляд з Вроцлава” — збірка фейлетонів 1998-2000 років, Видавництво Нижньосілезьське, Вроцлав 2001,
“У шкурі репортера” — збірка 34 репортажів із 38 країн світу, видавництво “Зиск”, Варшава 2011.
“Моя країна, мій світ” – збірник публіцистики, видавництво “Зиск”, Познань 2014
також співавтор праці під назвою “Нові програми допомоги ЄС для малих і середніх підприємств”, Вроцлав 2003
Особисте життя: одружений, має трьох синів: Пшемислава, Бартоша та Станіслава.